Я вранці прокидаюся в крові І кров’ю багряніють простирадла Німіють руки, пір’я на вікні Розбите скло і воронів сліди Пече спина, туман вповзає в очі Не можу рухатись Щось трапилось вночі Я вчора думала про каруселі і стрічки Але мій крик від болі – Шепіт у пітьмі. Я прокидаюся І знов червона кров І знов порізи дикі на спині Я вчора уявляла як звільняються птахи Із кам’яного небо, що повисло на хресті Із неба, що залите кров’ю у мені. Вже вічність прокидаюся в крові А вічність не загоює мій біль Лишає шрами І знову кров, агонія, птахи І крила, крила, крила ріжуться нові.
Источник: http://моя уява |